11-12 листопада прихожани парафії Пресвятої Богородиці Троєручиці Української Греко-Католицької Церкви у м. Таллінні (Естонія) мали можливість здійснити паломницьку поїздку в м.Вільнюс та бути на спільній молитві з нагоди цьогорічного святкування 400-ліття Василіянського Чину св.Йосафата.
Парафіяни молились під час Великої Вечірньої з Литією та на Архиєрейській Божественній Літургії. Прийняли участь в урочистій церемонії покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку та молитві за Україну.
Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди відзначення 400-ліття Василіанського чину святого Йосафата відбулася 12 листопада, у храмі Пресвятої Тройці у Вільнюсі. Очолив Літургію Блаженніший Святослав Шевчук. Разом із Главою УГКЦ у святкуваннях взяли участь: протоархимандрит Василіанського чину святого Йосафта отець Генезій Віомар ЧСВВ, настоятель Василіанського монастиря у Вільнюсі о. Вінкентій Пелих ЧСВВ, протоігумени Василіанських провінцій отець Йоан Школик ЧСВВ (Провінція Найсвятішого Спасителя в Україні), отець Микола Козіцький ЧСВВ (провінція Покрови Пресвятої Богородиці в Польщі), отець Андрій Белеканич ЧСВВ (провінція Святого Миколая в Україні), ректор Василіанського інституту Філософсько-богословських студій (Львів-Брюховичі) о. Пантелеймон Трофімов ЧСВВ, о. Роман Сапужак (Латвія), а також настоятелі та ієромонахи з різних Василіанських монастирів.

Під час проповіді Предстоятель УГКЦ зазначив: «Сьогодні цей храм тепло обіймає в такому холодному кліматі всіх своїх дітей, які прибули з України, Білорусі, Естонії, Латвії, Польщі, адже всі ми є дітьми однієї Церкви, – Церкви, яка вертається до Вільнюса, як до рідного дому. Ми відчуваємо, що зараз переживаємо особливу зустріч. Проте ця зустріч не лише між нами, які приїхали з різних околиць в одне місце, але ми переживаємо особливу зустріч із живим Богом, котрий особисто присутній серед нас. Ми сьогодні приїхали зі всіх сторін, щоб у цій старовинній обителі звільнитися з наших кайданів, доторкнутися до джерела святості, яке тут перебувало упродовж століть, щоб стати гідними, вільними і не дозволити нікому та нічому сьогодні нас поневолювати”, – наголосив Блаженніший Святослав.

Із певністю можна сказати, що той, хто вирушив на прощу, ніколи не повертався додому порожнім. Завжди, незважаючи на безліч людських почуттів і переживань, свідчення однакові в головному – проща змінює серце, змінює життя, тому що в ній не тільки ми прямуємо до Бога, але й Сам Господь виходить нам назустріч. Парафіяни повернулись з надією та любов’ю у своїх серцях.  Наповнились Духом Святим, Божою Благодаттю та незламною вірою у милосердя Боже.

Дописувач: Романія Семенюк