Дорогі брати та сестри у Христі!
Незабаром ми переступимо поріг Страсного Тижня. Очікуємо знову на подію, що зміниила світ та наше життя. Апостол Петро висловлює важливість пасхальних подій та їх вплив на наші душі наступним чином: „Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у Своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ні зів’янути” (1Пт 1:3-4). Його послідовники жили у суспільстві, якому було властиве моральне безладдя та скептицизм; жили поміж людей для яких життя після смерті було великим знаком питання. Радісна новина про воскресіння Христове оновила тодішній світ так само, як оновлює і сьогоднішній світ. Нею християни стали “живою надією”.
Та здається, що теперішня ситуація дуже далеко від цієї живої надії. Після двох важких років, коли ми жили в умовах пандемії та її наслідків, в той час коли ми надіялись врешті відчути нове та радісніше життя, недалеко від нас почалась війна. Як і у випадку будь-якої війни, люди втікають зі своїх домів. В Естонію також прибуває багато воєнних біженців. Серед них багато дітей, чиї очі повні переляку та страху. Більше ніж зазвичай ми відчуваємо, що хвороба, смерть, війна, конфлікти, є, нажаль, ще й досі частиною людського життя. І ми не бачимо їхнього зникнення чи, хоча б, щоб їх ставало менше. Частіше ніж зазвичай люди запитують, що означають всі ці страждання, чому Бог допускає такі речі….. Сенс і походження морального зла та фізичних страждань не є чимось, що ми можемо зрозуміти в повноті, принаймні не тут на землі. Зло і страждання подібні темній хмарі, що нависла над людством – непроглядній хмарі, – хоча ми знаємо, що вони завжди, прямо чи опосередковано, пов’язані з гріхом, який супроводжував нас з часів наших предків. Але ми знаємо також, що людина створена не для зла і страждань, а для щастя і любові. Про це нам нагадує хрест у Страсну П’ятницю. Ісус Христос хотів розділити з нами наші страждання та наслідки наших гріхів, мовивши „щоб ви любили один одного… Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає (Ів. 15:12-13).” Але не забуваймо, що з Ісусової смерті на хресті народжується Його воскресіння.
Возлюблені брати і сестри, коли ми відчуваємо важкий тягар занепокоєння за власне життя чи світ, дивімося на хрест Христа, так як це робить Церква кожного року в Страсну П’ятницю. Біля Христового хреста знаходимо невичерпне джерело надії, миру і радості, бо Бог ніколи не залишає нас самих перед лицем лиха, і Його благодать завжди більша за наші випробування. Дивлячись на хрест Христа, наприклад за допомогою роздумів Хресної дороги, мир провертається, усі проблеми знаходять своє належне місце, і ми знову знаходимо в собі більше енергії, щоб краще справлятися з викликам нашого життя та проблемам світу.
Те, що зробив Папа Франциск для цілого світу у свято Благовіщення 25 березня цього року, і робитими це й надалі. Так само і ми, постійно просімо всі за мир через заступництво Пресвятої Діви Марії, Цариці Миру.
Дорогі брати і сестри, живімо терпер і завжди у тій надії, якої ми удостоїлись через смерть та воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Пресвята Діво Маріє, Царице Миру, молися за нас!
+ Філіпп Журдан
Апостольсикй адміністратор Естонії
Дано в Таллінні, 4 квітня 2022 р.